u/Only-hamsters

Не раз на просторах інтернету зустрічаю висловлювання чоловіків типу " от я чоловік, але, якби я народився жінкою...". І далі купа різних варіантів від " жінкам просто живеться легше, бо чоловіками так легко маніпулювати за допомогою пісєчки" до " давав би всім". Відверто кажучи, перший аргумент для мене дивний, оскільки контенту від чоловіків, яким інші чоловіки дарують купу всього, дуже немало. Тож, по суті, не розумію що заважає й їм спробувати.

А от щодо другого. Поясніть, що цікавого для вас в ідеї переспати з багатьма іншими чоловіками? І чому ви не робите цього в ролі чоловіка?

Я пам’ятаю часи, коли небо було блакитнішим, соняшникове насіння продавалося в конусах з газети минулотижневої, а вікового цензу на книги не було в принципі, крім любовних романів ( і то не факт). В наслідок цього, я сором’язливо несла додому бойову фантастику з намальованою на ній оголеною жінкою, де соски в кращому випадку прикривалися якимись металічними штучками, які прийнято було вважати обладунками. На превеликий подив моїх батьків, які періодично намагалися контролювати що я читаю, вся еротика подібних книг починалась і завершувалась обкладинкою, в середині книги люди випускали одне одному кишки, боролися за владу, бухали як студенти перед екзаменом з філософії. Загалом, жили своє найкраще життя. Але, обкладинка працювала. Навіть старі, десятки разів перевидані серії знову й знову з’являлися на поличках книжкових магазинів, на скільки я пам’ятаю.

Що було далі? Хочу зауважити, що пишу з своєї пам’яті, я не історик і не літописець, тож, цілком можливо, мої знайомства з сексуалізацією не відбувалися в такому ж порядку, як і ваші.

Далі була реклама. Скажу чесно, телевізор я тоді не дивилась, соцмереж не було, тож йдеться про візуальну рекламу на вулицях. Гра слів, біл борди, листівки. Це все було на стільки фоновим явищем, що навіть не чіпляло погляд.

Переносимося ближче до нашого часу. Часу, коли “ П’яна вишня" втягнута в скандал з сексуалізацією жінок, магазини одягу нарешті продають одяг, а не сексуалізовані картинки, а інстаграм сторінки деяких блогерів рясніють таким контентом, який не снився ні книговидавцям, ні рекламникам інших напрямків.

До чого це я? Та до того, що ниття деяких зажратих коментаторів на " одноманітні жіночі груди” ( оціночне судження), жлобська статистика по лайках на хтивках ( оціночне судження) і — головне— одна розмова з шановною пані наштовхнула мене на думку, що в нас же такий величезний пулл сюжетів для фото необтраханий.

Ну а далі моя пам’ять, і скріни, які, падлюки, не горять підкидали мені все дурніші й дурніші сюжети.

Отже, пан, який хотів квест кімнату, де за ним ганятимуться зі сковорідкою. Вловлюєте вайб? Шановні, відчуйте себе героєм цієї історії! Візьміть пательню,ринку в руки, зніміть з себе зайве, прикрийтеся й вперед- до нових варіантів і сюжетів.

— пані, яка вважає, що комфорт лише про ліжко. А як же підвіконня, балкон, стіл в-решті- решт?

Ну, а, якщо ми вже про стіл, то згадаймо, що смаколиком можете на ньому бути не лише ви ( тут візуалізуємо відповідний клапоть фільму “ Гарячі голови").

Далі. Інструменти. І ні, я не про скрипку чи гітару. Я про шурупокрут ( моя мрія) болгарку, лобзік і так далі. Те, чим так чи інакше обростає кожен дім і що в теорії може бути обіграно в царині хтивкоробства. Маленькі детальки, які зроблять кадр динамічнішим.

Ідеї далеко не нові, в більшості своїй навіяні одною панянкою і дитячою " травмованістю”, але ж ніхто не подасть на мене в суд. Можливо, в вас теж є якісь ідеї, то пишіть в коментарях.

Пи си

Єдине що не раджу для цього діла: погано написані книги зі всратими обкладинками. Не має значення чи йдеться про так звану літературу для інтелектуалів, чи про бульварну еротику. Назву книги можуть і не прочитати, але всрата аляпувата обкладинка очевидно зіпсує вам кадр.

Часто бачу в стрічці оголошення про те, що люди хочуть поговорити на інтимні теми. Розкажіть мені, будь ласка, що таке інтимні теми? Чим вони відрізняються від неінтимних? Чи є якась культура спілкування на такі теми?